Запущений Путіним трамвай не встиг виїхати, як на повороті зійшов з рейок... Огляд публікацій окупованого Донбасу

Минулого тижня в інформаційному полі окупованого Донбасу трапився День журналіста. Радянського журналіста, тому відзначали його теж по-радянськи: урочистими зборами та врученням грамот найкращим пропагандистам.

С "Правдой" по жизни

"Нагородження найкращих працівників засобів масової інформації ДНР відбулося... у центрі Донецька. З нагоди професійного свята медалі, грамоти та подяки отримали понад 30 журналістів. Нагороди вручали в. о. міністра інформації Республіки Ігор Антіпов і керівник республіканського відділення Спілки журналістів Росії Віктор Петренко. На заході також була присутня радник Глави Республіки Олена Нікітіна", - у найкращих традиціях газети "Правда", друкованого органу ЦК КПРС, що дав початок святу, розповіли місцеві ЗМІ.

Єдиною відмінністю від "совка" було вручення нагород загиблим колегам. Наприклад, колись відомого українського журналіста і краєзнавця Анатолія Жарова було нагороджено медаллю "За досягнення в журналістиці" посмертно. Щоправда, ніхто не згадав, що його загибель ніяк не пов'язана з професійною діяльністю і досягненнями в журналістиці. Його, абсолютно цивільну людину, у перші ж дні російського вторгнення мобілізували і без будь-якої підготовки та екіпіровки кинули під Маріуполь.

Маленькою ложечкою дьогтю в бочку радісної атмосфери святкування Дня журналіста стало непряме визнання, що місцеві ЗМІ трохи не дотягують у плані висвітлення грандіозних успіхів, досягнутих "молодою республікою". Влада "ДНР" вирішила виправити цей недолік додатковими фінансовими вливаннями. Так званий "уряд" "з метою збільшення обсягу та підвищення якості теле- і радіомовлення, преси з надання послуг з розміщення інформації про діяльність органів держвлади і місцевого самоврядування ДНР, висвітлення всіх сфер діяльності та створення позитивного іміджу ДНР" затвердив порядок надання субсидій низці місцевих засобів масової інформації. Зокрема, грошей дали телерадіокомпанії "Оплот ТВ", "Першому республіканському телеканалу", а також "Республіканському медіахолдингу".

Ще одним інструментом поліпшення "республіканських" ЗМІ стало запрошення посидіти на одному інформаційному полі більш досвідчених "старших братів" із Росії. Так, наприклад, керівництво Ханти-Мансійського телеканалу "Югра" вирішило відкрити в Макіївці власний  корпункт. Роботу в ньому запропонували колишньому спікеру "народної міліції ДНР" Едуарду Басуріну. Йому пообіцяли свій авторський проект. "Ну і плюс він буде проводити агітаційну роботу. У нього багато зв'язків на Донбасі, тому плануємо використовувати весь його потенціал і можливості", - розповів керівник Західно-Сибірського телеканалу.

По городу трамвай водили

Мабуть, першим шансом показати, як місцеві ЗМІ, хто з субсидіями, хто просто з почесними грамотами, почали по-новому створювати "позитивний імідж ДНР", стало висвітлення епохальної події - запуску першого з початку російської агресії трамвая в окупованому і зруйнованому Маріуполі. Показово, що всі телеканали, Телеграм-канали, сайти та інформаційні агенції представили справу так, ніби "железный конь пришел на смену крестьянской лошадке" винятково завдяки турботам Володимира Володимировича Путіна.

"Володимир Путін по відеозв'язку взяв участь у відкритті трамвайних колій у Маріуполі. Разом із президентом - губернатор Санкт-Петербурга Олександр Бєглов. Пітер узяв шефство над Маріуполем і допомагає повернутися до мирного життя. У місті відновили першу трамвайну ділянку завдовжки майже 10 кілометрів", - радісно повідомили місцеві пропагандисти. Візуальний ряд вийшов унікальний.

У самому Маріуполі на тлі старих чехословацьких трамваїв, які до лютого 2022 року сумлінно перевозили пасажирів, посадили на стільці ветеранів із медалями й орденами на грудях. Вони уважно дивилися у великий екран телевізора, на якому президент РФ Путін, теж дивлячись у телевізор, розповідав, що "звук трамвая - ознака мирного життя".

Після цього сеансу єднання російського президента з народом ватажкові "ДНР" все ж довелося пояснювати жителям Маріуполя, куди більше року тому подівся "звук трамвая". Як завжди, у цьому він звинуватив Україну. "Коли Маріуполь ще тільки звільняли, і ми зайшли, щоб надавати допомогу населенню, то жахнулися жахливості та масштабу руйнувань, які залишили після себе збройні формування України. Застиглі на рейках понівечені снарядами трамваї уособлювали саме зранене місто. Тоді здавалося немислимим, що трамвайний рух так швидко відновиться", - "забув" уточнити він, що "звільнення" російськими військами Маріуполя супроводжувалося масованими артобстрілами і бомбардуваннями.

Версію ватажка "ДНР" про те, що Україна відібрала у маріупольців трамваї, а Росія повернула, моментально підхопили придворні пропагандисти. "Погану звістку приніс для свідомих. У Маріуполі ходять трамваї, побачив особисто. Мені їх аж шкода часом. Як би їм хотілося, щоб у ДНР не вийшло, а воно все виходить. Байки про Маріуполь, який руйнується, вже не проходять", - написав такий собі "Караулъ".

PS. Коли Путін вимкнув телевізор, лояльні ЗМІ вимкнули свої камери, а ошатні пенсіонери вирушили по домівках, у місцевих Телегам-каналах з'явилася інформація: "Запущений Путіним трамвай не встиг виїхати, як на повороті зійшов з рейок..."

Огляд підготував Юрій Бовх, "ОстроВ"

Статті

Світ
21.11.2024
19:00

Політолог Костянтин Матвієнко: У РФ немає стратегічного запасу, щоб довго продовжувати війну. Вони викладають останні козирі

Ближче до ядерної війни ми не стали, це абсолютно однозначно. Я впевнений, що РФ не наважиться на ядерну ескалацію, що б ми не робили з далекобійними ракетами США та інших країн.
Країна
21.11.2024
18:00

«Рубіж» чи останній рубіж?

«Рубіж» - це справді межа можливостей Москви у конвенційній зброї. Тому йому краще щоб усі думали, що в РФ є така зброя і боялися, ніж знали це напевно. Тим більше, що кількість "Рубежів" може бути суто демонстраційною.
Країна
20.11.2024
13:55

Звільнений з полону оборонець Маріуполя Андрій Третьяков: "Азовсталь", тортури та обмін

Навіть чеченці краще за росіян в плані поводження з військовополоненими. Коли заїжджали чеченці, то ставлення було більш-менш прийнятним. Найгірше ставлення до нас було саме з боку росіян у Таганрозі.
Всі статті